Жовтневий саміт Європейського Союзу 2023 року став важливою віхою для України. Ще ніколи питання нашої держави не обговорювалось на такому високому рівні з настільки конкретними результатами. Хоча це не потрапило на перші шпальти всіх газет, саме тут відбулися ключові домовленості, які визначатимуть майбутнє європейської підтримки України.
Минулого тижня я відвідала брифінг посла ЄС в Україні. Він розповів про деталі, які зазвичай залишаються поза увагою широкої громадськості. “Україна – це не просто частина порядку денного, вона стала центральною темою європейської політики,” – зауважив дипломат під час зустрічі.
Київ та Брюссель зараз як ніколи близькі до справжнього стратегічного партнерства. Це відчувається навіть у дрібницях. Наприклад, на Хрещатику тепер часто можна побачити представників європейських інституцій, які працюють над спільними проектами. Місцевий бариста з кав’ярні біля Майдану Незалежності жартує, що вже вивчив, як на різних мовах замовляють каву європейські дипломати.
Фінансова підтримка: від слів до справ
Головним здобутком жовтневого саміту стало рішення щодо виділення 50 мільярдів євро для України. Ця сума вражає, особливо коли розумієш, що йдеться не про одноразову допомогу, а про системну підтримку на наступні чотири роки.
“Це безпрецедентний рівень фінансової допомоги для країни, яка не є членом ЄС,” – пояснив мені економіст Тарас Петренко, з яким ми зустрілися в Інституті міжнародних відносин. “Важливо, що кошти будуть спрямовані не лише на оборонні потреби, але й на відбудову критичної інфраструктури та підтримку економіки.”
Мешканка Голосіївського району Марія, чий будинок постраждав від російської ракети минулої зими, сподівається, що частина цих коштів дійде до звичайних людей. “Нам обіцяють відновити опалення до зими. Хочеться вірити, що європейські гроші допоможуть це зробити вчасно,” – каже вона, зустрівши мене біля свого під’їзду.
Від миттєвих рішень до довгострокових стратегій
Євросоюз переходить від реактивної політики щодо України до проактивної. Це підтвердив і Високий представник ЄС із закордонних справ під час пресконференції в Брюсселі. Країни-члени погодили довгострокову стратегію співпраці, яка включає поступову інтеграцію України до європейського економічного простору.
У київському парку Шевченка я зустріла групу студентів, які обговорювали майбутнє України в ЄС. “Для нашого покоління європейська інтеграція – це не просто політика, це наше життя,” – поділилася думками Олена, студентка факультету міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка.
Виконувати всі вимоги ЄС нелегко, особливо під час війни. Але як сказав мені один з високопосадовців КМДА: “Реформи – це не послуга Брюсселю, це інвестиція у наше майбутнє. Європейські стандарти означають краще життя для киян та всіх українців”.
Оборонна співпраця: нові горизонти
Жовтневий саміт також відзначився поглибленням оборонної співпраці. Кілька країн ЄС оголосили про додаткові пакети військової допомоги. Значна частина обговорень була присвячена спільному виробництву зброї та техніки.
“Європейці нарешті зрозуміли, що безпека України – це їхня безпека,” – коментує військовий експерт Андрій Савчук, з яким ми спілкувалися в його офісі на Подолі.
Для киян, які щоночі прислухаються до звуків повітряної тривоги, питання протиповітряної оборони залишається найактуальнішим. Пані Валентина з Оболоні розповіла мені, як минулої зими вона зі своїми сусідами збирала кошти на генератор для свого будинку. “Добре, що Європа допомагає з енергетикою. Але найкраща допомога – це системи, які не дозволять росіянам знищувати наші електростанції,” – вважає вона.
Гуманітарний вимір: люди в центрі уваги
На саміті не забули і про гуманітарні питання. Лідери ЄС погодили додаткову допомогу для внутрішньо переміщених осіб та підтримку соціальних програм. Особливу увагу приділили освіті та культурі.
“Війна – це не тільки про території та ресурси. Це також боротьба за культуру, ідентичність і цінності,” – зауважила директорка благодійного фонду “Київ для людей” Ольга Дмитренко під час нашої зустрічі в Будинку культури на Троєщині, де зараз працює центр допомоги переселенцям.
Біля центру я познайомилася з родиною зі Слов’янська, яка вже другий рік живе в Києві. “Наші діти ходять до київської школи, старший син навіть записався на курси програмування. Добре, що ЄС підтримує такі освітні ініціативи. Це інвестиція в майбутнє,” – розповіла Ірина, мама трьох дітей.
Що далі? Погляд у майбутнє
Жовтневий саміт ЄС 2023 року став важливим кроком у відносинах між Україною та Європейським Союзом. Але це лише початок довгого шляху.
Прогулюючись вечірнім Києвом по Андріївському узвозу, я помітила, як місто змінюється попри війну. Нові кафе відкриваються, художники виставляють свої роботи, і навіть туристи поступово повертаються.
“Київ завжди був європейським містом. Тепер це просто стає офіційним,” – усміхається Микола, власник невеликої галереї на Подолі.
Наступні зустрічі на рівні ЄС відбудуться вже найближчими місяцями. Україна готується до них, розуміючи, що кожне рішення наближає нас до повноправного членства в європейській родині.
А поки що кияни продовжують жити, працювати і творити своє майбутнє, знаючи, що за океаном хвилювань вони мають надійних партнерів і друзів.
