Повернення викрадених українських дітей: Україна повернула 1859 дітей, викрадених Росією

Романенко Олена
Автор:
Романенко Олена - Редакторка рубрики «Життя Києва»
5 хв читання

Повернення викрадених дітей з Росії

Ясний зимовий ранок. Бориспіль. На летовищі зібралися десятки людей — родичі, волонтери, психологи, урядовці. Всі чекають на літак із Риги. Сьогодні додому повертаються ще семеро дітей, яких Росія викрала з окупованих територій України.

Олена Петренко не спала всю ніч. Її племінницю Софію забрали з Херсона ще у 2022-му. Дівчинку вивезли до так званого “літнього табору” в Криму, а звідти — до Підмосков’я.

“Два роки пошуків, сотні дзвінків, десятки запитів. І ось нарешті ми зустрінемося. Соні вже 13, я навіть не знаю, чи впізнаю її”, — Олена нервово перебирає стрічку синьо-жовтого кольору, яку приготувала для зустрічі.

Масштаби проблеми

За даними Національного інформаційного бюро, станом на початок грудня 2023 року Україна змогла повернути 1859 дітей із понад 19 тисяч викрадених. Це результат колосальної роботи українських державних органів, міжнародних організацій та посередників із третіх країн.

“Кожне повернення — це унікальна операція, — розповідає Дар’я Герасимчук, уповноважена Президента України з прав дитини. — Ми використовуємо всі можливі канали: від міжнародних організацій до приватних ініціатив. Кожна дитина, яку ми повертаємо — це маленька, але надзвичайно важлива перемога”.

Психологічні наслідки

Катерина Сидоренко, психологиня, яка працює з поверненими дітьми, зазначає, що більшість із них потребують тривалої реабілітації:

“Діти пережили колосальний стрес. Їх відірвали від рідних, від звичного оточення, багатьох намагалися переконати, що Україна їх покинула. Нам доводиться буквально повертати їх у їхню власну ідентичність”.

Труднощі процесу повернення

Процес повернення дітей ускладнюється тим, що російська сторона часто не визнає сам факт викрадення. Офіційна російська пропаганда називає це “евакуацією” або “порятунком”. Однак міжнародні організації, включно з ООН, визнають такі дії Росії воєнним злочином.

“Ми отримуємо інформацію про дітей з різних джерел, — пояснює Андрій Ковальчук, представник Координаційного штабу з питань повернення дітей. — Іноді це свідчення родичів, іноді — розвідувальні дані, іноді — інформація від людей, яким вдалося виїхати з окупованих територій”.

Особливо складними є випадки, коли дітей віддають у російські прийомні сім’ї або намагаються змінити їхні документи. За словами правозахисників, існують підтверджені випадки, коли українським дітям змінювали імена та видавали російські паспорти.

Міжнародна реакція

Міжнародний Кримінальний Суд уже видав ордер на арешт президента Росії Владіміра Путіна та уповноваженої з прав дитини РФ Марії Львової-Бєлової саме за незаконну депортацію українських дітей.

“Я сама з Маріуполя, — розповідає Марина Коваленко, волонтерка фонду “Повернення”. — Наш будинок зруйнували, але мені вдалося виїхати з донькою. А от моя сестра з племінниками потрапила в фільтраційний табір, а потім їх розділили. Її відправили в Росію, а дітей — у різні “виховні заклади”. Завдяки нашим дипломатам і волонтерам ми змогли повернути племінників минулого місяця. Тепер намагаємося визволити сестру”.

Міжнародна співпраця

За даними Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій, для успішного повернення дітей створено міжнародну коаліцію, до якої входять понад 30 країн. Найактивнішу роль відіграють Литва, Польща, Катар і Туреччина.

“Ми працюємо у цьому напрямку щоденно, — каже міністр Ірина Верещук. — І головне завдання зараз — створити механізм систематичного повернення, а не поодиноких випадків”.

Програма адаптації

Для дітей, які повертаються, створено спеціальну програму адаптації. Вона включає психологічну допомогу, юридичний супровід, медичне обстеження та освітні послуги. За необхідності дітям забезпечують тимчасове житло, якщо їхні домівки знищені, або родичі перебувають на окупованих територіях.

Щасливе возз’єднання

Літак нарешті приземлився. Олена вдивляється у обличчя дітей, які виходять з траппу. І раптом бачить її — Софію. Дівчинка помітно виросла, але очі — ті самі.

“Соню! Софійко!” — гукає Олена.

Дівчинка завмирає на мить, а потім біжить назустріч. Сльози, обійми, тиха розмова.

Історія кожної поверненої дитини — це історія маленького дива, яке стає можливим завдяки титанічним зусиллям сотень людей. І поки в Україні залишаються тисячі сімей, які чекають на своїх дітей, робота з їх повернення триватиме.

Тим часом представники українського уряду закликають міжнародну спільноту посилити тиск на Росію для створення механізму систематичного повернення всіх викрадених українських дітей. Бо кожна дитина має право повернутися додому.

Поділитися цією статтею
Редакторка рубрики «Життя Києва»
Стежити:
Олена — журналістка з понад 7-річним досвідом, яка присвятила свою кар'єру висвітленню життя столиці. Вона глибоко знає, чим живуть кияни, і розповідає про важливі зміни в місті: транспортні рішення, культурні події, освітні ініціативи та історії людей, які творять Київ сьогодні. Її тексти вирізняються увагою до деталей та людяністю.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *