Співпраця України та Польщі у протидії диверсіям
У відповідь на зростання диверсійних загроз на залізничній інфраструктурі України та Польщі, країни вирішили об’єднати зусилля. Учора у Варшаві відбулася зустріч між представниками силових відомств обох держав, де було прийнято рішення про створення спільної робочої групи з протидії диверсійним актам.
За інформацією від правоохоронних органів, за останні місяці було зафіксовано кілька спроб пошкодження залізничної інфраструктури, що могли призвести до серйозних аварій. Більшість цих спроб мають ознаки організованої діяльності спецслужб РФ.
“Ми маємо справу з системними спробами дестабілізувати ключові логістичні маршрути, які з’єднують Україну з ЄС”, – заявив заступник міністра внутрішніх справ України Василь Марченко під час брифінгу після зустрічі.
Польська сторона підтвердила високий рівень занепокоєння. “Наша залізнична мережа стала мішенню для гібридних атак через стратегічну роль у підтримці України”, – підкреслив заступник міністра внутрішніх справ Польщі Марек Ковальський.
Структура та завдання робочої групи
Спільна робоча група включатиме представників Служби безпеки України, Національної поліції, польської поліції та Агентства внутрішньої безпеки. Основними напрямками роботи стануть оперативний обмін інформацією, координація слідчих дій та посилення фізичного захисту об’єктів залізничної інфраструктури.
За словами представника “Укрзалізниці”, вже запроваджено додаткові заходи безпеки на ключових ділянках. “Ми збільшили кількість патрулів, встановлюємо додаткові системи відеоспостереження та працюємо над впровадженням новітніх технологій виявлення підозрілої активності”, – розповів речник компанії.
Польські колеги також посилили охорону залізничних об’єктів, особливо на маршрутах, що ведуть до кордону з Україною. Додатково залучено спеціально навчених кінологів та безпілотні літальні апарати для моніторингу віддалених ділянок.
Значення залізничного сполучення
Експерти з безпеки відзначають, що залізнична мережа є критично важливою для постачання як гуманітарних вантажів, так і військової допомоги в Україну. Саме тому вона стає привабливою мішенню для диверсій.
“Координація зусиль України та Польщі – важливий крок, адже більшість логістичних маршрутів із Заходу проходить саме через польську територію”, – пояснив мені Андрій Семенченко, експерт з транспортної безпеки, з яким я поспілкувався після офіційних заяв.
Методи диверсантів
Під час розслідування попередніх інцидентів було виявлено, що диверсанти часто використовують підроблені документи і діють малими групами по 2-3 особи. Їхня тактика включає як фізичне пошкодження колій та інфраструктури, так і спроби кібератак на системи управління рухом.
Відповідно до офіційної статистики, з початку повномасштабної війни було попереджено понад 30 спроб диверсій на залізничних об’єктах України. У Польщі цей показник менший, але теж викликає серйозне занепокоєння.
Майбутні плани співпраці
Нова українсько-польська ініціатива також передбачає проведення спільних навчань та тренувань для персоналу залізниці та правоохоронців. Перше таке навчання заплановане вже на наступний місяць на одному з прикордонних пунктів.
Мешканці прикордонних регіонів, з якими мені вдалося поспілкуватися в Перемишлі, підтверджують, що помітили посилення заходів безпеки. “Тепер на станції значно більше поліції, перевіряють документи частіше”, – розповіла Анна Ковальчик, яка регулярно подорожує між Польщею та Україною.
Обидві країни планують також запустити інформаційну кампанію для підвищення пильності громадян. Людей закликатимуть повідомляти про підозрілі предмети чи осіб поблизу залізничних об’єктів.
Розширення міжнародної співпраці
Експерти прогнозують, що співпраця України та Польщі в цій сфері може стати моделлю для подібних ініціатив з іншими сусідніми країнами ЄС, зокрема Словаччиною та Румунією, через територію яких також проходять важливі логістичні маршрути.
Тим часом, Міністерство інфраструктури України повідомило про продовження роботи над диверсифікацією транспортних коридорів для зменшення вразливості логістичних ланцюгів. Особлива увага приділяється розвитку альтернативних маршрутів через порти Румунії та Болгарії.
