Припинення тимчасового захисту українських біженців 2024: що це значить для киян
Минулого тижня я зустріла Наталю Дмитренко в одному з затишних кафе на Подолі. Вона саме повернулася з Польщі, де останні півтора року мешкала з двома дітьми після повномасштабного вторгнення. На обличчі жінки – суміш полегшення і тривоги. “Я вирішила повернутися до Києва через чутки про скасування тимчасового захисту для українців. Боялася залишитися без підтримки в чужій країні”, – ділиться Наталя, помішуючи давно захололу каву.
Історія Наталі не унікальна. Тисячі киян, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року, зараз стоять перед непростим вибором. Останнім часом серед українських біженців активно обговорюють можливе припинення програми тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу в 2024 році.
Але що насправді відбувається? Чи дійсно мільйони українців можуть втратити свій статус і підтримку від європейських держав найближчим часом?
Поточна ситуація з тимчасовим захистом
“На сьогодні жодного офіційного рішення про припинення дії тимчасового захисту не прийнято,” – пояснює Олена Ковальчук, юристка ГО “Право на захист”. За її словами, у березні 2023 року Рада ЄС продовжила дію тимчасового захисту для українців до 4 березня 2024 року, і наразі обговорюється можливість його подальшого продовження.
Тимчасовий захист – це особлива форма допомоги, запроваджена ЄС уперше в історії саме для українців. Він надає право на проживання, доступ до ринку праці, житла, соціальної допомоги, медичної допомоги та освіти для дітей.
Валентина Петренко, 42-річна киянка, яка зараз мешкає у Празі, розповіла мені телефоном про свої побоювання: “Я тільки влаштувалася на роботу за фахом, син пішов до місцевої школи. Якщо захист скасують, доведеться все починати спочатку”.
Варіанти для українців у разі скасування захисту
Проте експерти закликають не панікувати. “Навіть якщо тимчасовий захист припинять, це не означатиме, що всі українці мають негайно повертатися додому,” – говорить Максим Бондар, співробітник Міжнародної організації з міграції в Україні.
За його словами, у разі припинення програми тимчасового захисту українці матимуть декілька опцій:
– подати заяву на отримання статусу біженця або додаткового захисту
– оформити дозвіл на проживання за іншими підставами (робота, навчання, возз’єднання сім’ї)
– повернутися в Україну
Кожна країна ЄС може також запровадити перехідний період або спеціальні програми для українців після завершення дії тимчасового захисту.
Ситуація в Києві
У Києві я поспілкувалася з Андрієм Сидоренком, який працює у Центрі зайнятості Дніпровського району. “За останні місяці помітно збільшилася кількість киян, які повертаються з-за кордону і шукають роботу. Багато хто каже, що причина – саме страх перед закінченням дії тимчасового захисту”, – розповідає він.
Міська влада Києва вже реагує на ситуацію. За інформацією з офіційного сайту КМДА, у столиці розробляють програми підтримки для громадян, які повертаються з-за кордону. Це включає допомогу з житлом, працевлаштуванням та психологічною адаптацією.
Олександра Матвійчук, волонтерка ГО “Київ для людей”, яка допомагає внутрішньо переміщеним особам, зауважує: “Важливо розуміти, що рішення про повернення має базуватися не на чутках, а на об’єктивній оцінці безпекової ситуації та власних можливостей. Київ, попри відносну безпеку порівняно з іншими регіонами, все ще залишається під загрозою ракетних ударів”.
Історії повернення
На Хрещатику я зустріла Ірину, яка з двома дітьми повернулася з Німеччини минулого місяця. “Я вирішила, що краще бути вдома, навіть у складних умовах, ніж жити в постійній непевності за кордоном. Знаєте, діти скучили за бабусею, за своїми друзями, за рідною мовою”, – ділиться вона.
Експертні рекомендації
Експерти радять українцям за кордоном уважно стежити за офіційними повідомленнями Єврокомісії та урядів країн перебування щодо статусу тимчасового захисту. За словами Олени Ковальчук, рішення про продовження або припинення захисту має бути прийняте Радою ЄС до березня 2024 року.
“Враховуючи, що війна в Україні триває, а ситуація з безпекою залишається складною, є вагомі підстави очікувати, що захист буде продовжено”, – зазначає юристка.
Тим часом у столичних районних центрах соціальних служб готуються до можливого збільшення кількості людей, які повертаються. “Ми розширюємо програми психологічної підтримки та професійної перекваліфікації”, – розповідає Тетяна Шевчук, працівниця центру в Солом’янському районі.
Зміни у місті
Проходячи Андріївським узвозом, я помітила, як змінилося місто за час війни. З’явилися нові кав’ярні, відновили роботу галереї, але одночасно багато приміщень стоять з табличками “оренда”. Київ поступово повертається до життя, хоч і зовсім іншого, ніж до війни.
Для киян, які зараз перебувають за кордоном, рішення про повернення залишається надзвичайно складним. Воно залежить від багатьох факторів: безпекової ситуації, наявності житла, можливості працевлаштування, адаптації дітей.
“Найважливіше – не приймати поспішних рішень на основі чуток“, – підсумовує Максим Бондар. – “Перевіряйте інформацію в офіційних джерелах, консультуйтеся з юристами та зважуйте всі ризики перед тим, як змінювати своє місце проживання”.
А Наталя Дмитренко, з якої почалася ця розмова, вже записала дітей до київської школи. “Незважаючи на всі труднощі, я рада бути вдома. Коли чую рідну мову на вулицях, відчуваю, що це моє місце. Хай там що, але Київ – це наш дім”.
