Сонячного вівторка я зустрілася з Мариною біля входу до Голосіївського районного суду. Жінка нервово перебирала документи в папці, час від часу поглядаючи на годинник. За кілька хвилин мало розпочатися її засідання щодо розірвання шлюбу.
“Знаєте, ми прожили разом вісім років. Думала, що війна нас зблизить, але вийшло навпаки. Чоловік виїхав до Польщі у березні 2022-го і фактично створив там нову сім’ю. Я залишилася в Києві з дитиною і батьками”, — ділиться Марина, поправляючи пасмо темного волосся.
Історія Марини — одна з тисяч подібних, що з’явилися за останні два роки. За даними Міністерства юстиції України, кількість розлучень через суд під час війни зросла майже втричі порівняно з довоєнним періодом. Якщо у 2021 році в Києві було зареєстровано близько 8,5 тисяч розлучень, то у 2022-2023 роках ця цифра перевищила 20 тисяч.
Чому зростає кількість розлучень?
Олена Павленко, сімейна психологиня з 12-річним досвідом роботи на Печерську, пояснює: “Війна — це лакмусовий папірець для стосунків. Вона не створює проблеми, а оголює ті, що вже існували. Коли люди опиняються в екстремальних умовах, їхні справжні цінності та пріоритети стають очевидними”.
За її спостереженнями, основні причини розлучень під час війни серед киян:
– Тривала розлука через вимушену евакуацію одного з партнерів
– Різне бачення майбутнього (повертатися чи не повертатися в Україну)
– Фінансові труднощі та втрата стабільності
– Психологічні травми та посттравматичний стрес
– Зміна життєвих цінностей під впливом війни
“Часто до мене приходять пари, де чоловік хоче повернутися в Україну, а дружина з дітьми категорично проти через безпеку. Або навпаки — жінка не може більше жити за кордоном і рветься додому, а чоловік вже облаштувався і не бачить сенсу повертатися”, — розповідає Олена.
Юридичні особливості розлучення під час війни
Сергій Донець, адвокат київської юридичної компанії “Правовий захист”, наголошує на важливих моментах:
“Воєнний стан вніс свої корективи в процедуру розлучення. Якщо раніше багато пар розлучалися через РАЦС за спільною згодою, то зараз більшість справ розглядаються в судовому порядку. Це пов’язано з тим, що один із подружжя часто перебуває за кордоном або на фронті”.
За його словами, найскладніші справи — ті, де один з подружжя має статус військовослужбовця. “Законодавство захищає права військових, і розлучення з ними можливе лише за їхньою ініціативою. Проте існують винятки, коли йдеться про захист інтересів дітей”, — пояснює адвокат.
Євгенія Карпенко, суддя Дарницького районного суду, додає: “Середній термін розгляду справи про розлучення зараз становить від 2 до 6 місяців. Основне навантаження — у Дарницькому, Голосіївському та Оболонському районних судах Києва, де кількість заяв зросла на 180-200%”.
Як розлучення під час війни впливає на дітей?
На дитячому майданчику біля станції метро “Лівобережна” зустрічаю Наталію, яка гойдає на гойдалці п’ятирічного сина. Жінка розлучилася півроку тому.
“Максим постійно питає, коли повернеться тато. Ми розповіли йому, що тато тепер живе в іншому місті. Але малий не розуміє, чому тато не може приїхати до нас. Війна і так забрала у дітей відчуття безпеки, а розлучення стало ще одним ударом”, — розповідає Наталія, витираючи сльози.
Дитяча психологиня Марія Степанова з Центру розвитку дитини “Промінь” на Подолі радить:
“Батькам важливо пам’ятати, що діти не повинні ставати заручниками їхніх стосунків. Якщо розлучення неминуче, варто створити для дитини максимально комфортні умови — зберегти спілкування з обома батьками, пояснити ситуацію на доступному для віку рівні, і за можливості звернутися до дитячого психолога”.
Нове життя після розлучення
Попри складнощі, багато киян знаходять сили почати нове життя після розлучення. Ірина, 38-річна викладачка англійської з Троєщини, розлучилася на початку повномасштабного вторгнення.
“Чоловік поїхав до Німеччини і просто зник з радарів. Через півроку попросив розлучення. Спочатку це був шок і відчай. Але поступово я зрозуміла, що життя триває. Почала більше працювати, займатися волонтерством, зустрічатися з подругами. Зараз відчуваю, що я сильніша, ніж думала“, — розповідає жінка, коли ми зустрічаємося в кав’ярні на Хрещатику.
Підтримка для тих, хто переживає розлучення
У Києві діє кілька центрів та спільнот, які допомагають людям пережити розлучення:
– Центр психологічної підтримки “Розрада” на вул. Саксаганського
– Громадська організація “Нове життя” з групами підтримки в різних районах міста
– Безкоштовні консультації психологів у Центрах соціальних служб
– Онлайн-платформа “Разом” з вебінарами та консультаціями
“Головне — не залишатися на самоті зі своїми проблемами. Розлучення — це не кінець, а початок нового етапу життя”, — підсумовує психологиня Олена Павленко.
Війна випробовує на міцність не лише нашу країну, але й особисті стосунки кожного з нас. І хоча статистика розлучень невтішна, важливо пам’ятати, що кожна криза — це також можливість переосмислити цінності та побудувати нове, можливо, більш щасливе життя.
