Спецсуди проти держави Україна: що це значить
Минулого тижня на мій робочий email надійшло повідомлення, що збентежило мене як журналістку: міжнародні інвестори створюють спеціальні суди для розгляду позовів проти України. Вирішила розібратися, що це означає для нашої країни та звичайних українців.
Коли я приїхала на зустріч із Максимом Нефьодовим, економічним експертом Центру економічної стратегії, він одразу пояснив:
“Спецсуди — це не щось надзвичайне. Це міжнародні арбітражі, де інвестори можуть захистити свої права, якщо вважають, що держава порушила умови інвестування.”
Нові інвестиційні позови
Виявляється, за останній рік Україна отримала кілька нових позовів від іноземних компаній. Найгучніші — від литовської Modus Energy та американської Gramercy Funds Management. Обидві компанії звинувачують нашу державу в порушенні умов інвестування в зелену енергетику.
Зранку наступного дня я вирішила відвідати Поділ, де будується сонячна електростанція на дахах будинків. Інженер Олег Петренко, затягуючи кріплення на сонячній панелі, розповів:
“Ми чекали, що держава дотримуватиметься своїх обіцянок щодо “зеленого” тарифу. Багато інвесторів зайшли саме під ці гарантії. А тепер все змінилося…”
Після 2020 року Україна знизила “зелені” тарифи, пояснюючи це необхідністю балансувати енергосистему. Для інвесторів це означало менші прибутки, ніж вони розраховували.
Ширший контекст проблеми
В офісі Європейської Бізнес Асоціації на Андріївському узвозі мені пояснили ширший контекст. Анна Дерев’янко, виконавча директорка, зазначила:
“Україна зараз знаходиться у складній ситуації. З одного боку, війна та економічні виклики, з іншого — необхідність дотримуватися міжнародних зобов’язань. Ці арбітражі — тест на те, як ми балансуємо ці потреби.”
За даними Міністерства юстиції, зараз проти України відкрито понад 10 інвестиційних арбітражів на різних стадіях. Загальна сума вимог — близько 10 мільярдів доларів.
Наслідки для звичайних українців
“Що це означає для звичайних киян?” — запитала я у Марини Семенової, матері двох дітей, яку зустріла в парку на Оболоні.
“Якщо держава програє ці суди, гроші платитимуть з наших податків. Це можуть бути кошти, які могли б піти на школи, лікарні чи дороги,” — відповіла вона, гойдаючи дитячу коляску.
Експерти стверджують, що такі арбітражі можуть тривати від 2 до 5 років. Країна має шанси як виграти, так і програти. Прецеденти різні.
Експертна думка
Біля Майдану Незалежності я зустріла професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олексія Ковальчука, який пояснив:
“Інвестиційні спори — це нормальна частина міжнародних відносин. Але для України зараз кожен такий позов — це не просто юридична проблема, а й репутаційний виклик. Майбутні інвестори дивляться, як ми вирішуємо ці конфлікти.”
Уряд створив спеціальну міжвідомчу робочу групу для координації захисту інтересів України в інвестиційних спорах. Вони працюють над стратегією захисту та можливостями досудового врегулювання.
Юристка Олена Зубченко з адвокатського об’єднання “Правовий захист” поділилася:
“Україна має сильні аргументи. Зміна регулювання відбувалася через об’єктивні причини. Але інвестори також мають право на захист своїх очікувань. Це складний баланс.”
Можливі шляхи вирішення
Проходячи повз Маріїнський парк, я зупинилася біля лавочки, де літній чоловік годував голубів. Виявилося, що Василь Петрович — колишній дипломат.
“Знаєте, — сказав він, розкидаючи крихти, — в дипломатії завжди краще домовитися, ніж судитися. Думаю, і тут Україні варто шукати компромісу.”
І справді, міжнародна практика показує, що близько 30% інвестиційних спорів вирішуються до винесення остаточного рішення арбітражем.
Висновки
Повертаючись до редакції по Хрещатику, я думала: ці судові процеси — частина дорослішання нашої держави. Вони показують, що Україна — повноправний учасник міжнародних економічних відносин, з усіма правами та обов’язками.
Для пересічних киян це означає, що наша держава має вчитися грати за міжнародними правилами — послідовно, передбачувано, дотримуючись своїх зобов’язань. Це складно, особливо в умовах війни, але необхідно для майбутнього розвитку.
Завтра продовжу розбиратися в цій темі і поспілкуюся з представниками Міністерства юстиції. А поки що залишаюся з думкою, що кожен такий виклик — це можливість стати сильнішими як держава.
