Світовий конґрес українців Київ 2024: святкування у столиці
Київ цього тижня перетворився на справжній центр українського світу. Понад 600 делегатів з різних куточків планети з’їхалися до столиці на Світовий конґрес українців. Упродовж чотирьох днів представники української діаспори, яка налічує близько 20 мільйонів осіб у понад 60 країнах світу, обговорюють найважливіші питання підтримки України під час війни.
Бути українцем — це не просто національність. Це стан душі, відчуття належності до великої родини, навіть якщо тебе відділяють тисячі кілометрів від Батьківщини. У цьому я переконалася особисто, коли спостерігала за учасниками конґресу біля Українського дому на Європейській площі.
Голоси діаспори
“Мої дідусь і бабуся виїхали з України після Другої світової війни. Я народилася в Канаді, але змалечку знала українську мову та традиції,” — розповідає мені Соломія Ковальчук з Торонто. Її очі світяться, коли вона говорить про своє перше відвідування Києва. “Це неймовірне відчуття — бути тут, особливо зараз, коли Україна бореться за свою свободу.”
Програма конґресу насичена подіями: пленарні засідання, тематичні панелі, культурні заходи. Особливу увагу приділяють волонтерським ініціативам та гуманітарній допомозі, яку організовують українці за кордоном.
“За два роки повномасштабної війни діаспора зібрала понад 500 мільйонів доларів допомоги для України. Це безпрецедентна мобілізація,” — підкреслив Павло Ґрод, президент Світового конґресу українців, під час відкриття форуму.
Активності та події конґресу
У Маріїнському парку розгорнулася виставка досягнень українських громад різних країн. Австралійські українці презентують освітні проєкти, канадці — медичну допомогу, а представники Португалії діляться досвідом інтеграції біженців.
“Коли почалося повномасштабне вторгнення, наша громада в Німеччині організувала логістичний хаб для доставки гуманітарних вантажів. Ми працюємо без вихідних уже два роки,” — розповідає Ірина Тимчишин з Мюнхена. Її руки вкриті мозолями — свідчення невтомної праці.
Молодь і цифрова дипломатія
Особливо зворушливо спостерігати за молоддю, яка бере активну участь у конґресі. Студенти, молоді професіонали, які народилися та виросли за межами України, але відчувають нерозривний зв’язок із землею предків.
“Ми запустили проєкт цифрової дипломатії для протидії російській пропаганді. Залучаємо молодь з усього світу,” — ділиться Михайло Петренко, 23-річний активіст з Чикаго.
Культурна програма
На Софійській площі відбувся масштабний концерт за участі українських виконавців з різних континентів. Лунали пісні не лише українською, а й англійською, іспанською, португальською. Але коли тисячі голосів злилися в єдиному виконанні “Червоної калини”, багато хто не стримував сліз.
Міський голова Києва Віталій Кличко під час зустрічі з делегатами конґресу наголосив на важливості єдності українців: “Ваша підтримка — це не просто матеріальна допомога. Це відчуття, що ми не самі, що за нами стоїть багатомільйонна українська родина.”
Фотовиставка та екскурсії
На Хрещатику облаштували фотовиставку “Обличчя діаспори” — портрети відомих українців, які прославляли Україну за кордоном: від співачки Квітки Цісик до винахідника вертольота Ігоря Сікорського.
Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович провів для учасників конґресу екскурсію знаковими місцями Києва. Особливо багато людей зібралося біля Меморіалу Голодомору, де відбулася спільна молитва.
“Наші бабусі та дідусі, які вижили в Голодоморі та виїхали за кордон, десятиліттями розповідали світові правду, коли в самій Україні про це мовчали. Сьогодні ми продовжуємо їхню справу, розповідаючи світові про російську агресію,” — зазначила Оксана Винницька-Юсипович з Австралії.
Ділові контакти та співпраця
Під час конґресу відбуваються й ділові зустрічі. Українці з Кремнієвої долини обговорюють з київськими стартаперами можливості співпраці, а канадські фермери українського походження діляться досвідом з аграріями зі столичного регіону.
Однією з найцікавіших подій стала презентація “Української світової книги рекордів” — збірки досягнень українців у світі. Від найдовшого вареника, приготовленого українською громадою Бразилії, до найбільшої колекції писанок у Канадському музеї цивілізації.
Гостинність під час війни
Вражає і те, як тепло приймає Київ своїх гостей, попри воєнний час. Кияни запрошують делегатів до своїх домівок, пригощають українськими стравами та діляться своїми історіями.
“Я вперше в Україні і вражена мужністю й оптимізмом киян. Люди живуть повноцінним життям, попри повітряні тривоги та відключення електроенергії,” — ділиться враженнями Наталя Костюк із Бразилії.
Світовий конґрес українців — це не просто зібрання людей зі спільним походженням. Це демонстрація сили української ідентичності, яка долає кордони й відстані. Це свідчення того, що Україна — значно більша, ніж її географічні межі.
І Київ, попри всі випробування, гідно приймає своїх дітей із усього світу, підтверджуючи статус духовного та культурного центру всього українства.