Коли я вранці переглядала новини за кавою, одна інформація зачепила особливо. Світлана Тихановська, лідерка білоруської опозиції, планує приїхати до Києва. І не просто приїхати – відкрити повноцінне представництво демократичних сил Білорусі в нашій столиці.
Зізнаюся, це викликало в мене хвилювання. За роки роботи журналісткою я розмовляла з багатьма білорусами на вулицях Києва. Вони живуть поруч з нами, їхні діти ходять до наших шкіл, вони працюють у наших компаніях. Деякі воюють пліч-о-пліч з українськими захисниками. І тепер їхня історія боротьби за свободу отримає офіційне представництво в нашому місті.
Плани візиту до Дня Волі
Світлана Тихановська в інтерв’ю “Європейській правді” розповіла про свої плани. Вона хоче приїхати до України до 25 березня – це День Волі, національне свято Білорусі. Дата символічна, адже цей день білоруси вже багато років відзначають як день своєї незалежності та прагнення до свободи.
Але візит затримується не через відсутність бажання. Зараз йдуть переговори з українською стороною про конкретні дати. Питання логістики, питання безпеки – все це потребує ретельної підготовки. І Тихановська наголошує на важливій деталі: вона хоче приїхати “не з порожніми руками”, а привезти допомогу для добровольців.
Спільна боротьба за свободу
Знаєте, що мене зворушило в її словах? Світлана говорить, що від долі України залежить доля Білорусі. Це не просто красиві слова політика. Це глибоке розуміння того, наскільки наші країни переплетені спільною боротьбою проти російського імперіалізму.
Торік я зустрічала на Подолі групу білоруських волонтерів. Вони везли гуманітарну допомогу для наших військових. Молода дівчина на ім’я Алена сказала мені тоді: “Поки Україна тримається, у нас є надія”. Ці слова досі звучать у моїй голові.
Тихановська впевнена, що її візит стане потужним сигналом для білорусів у всьому світі. Сигналом про те, що Україна підтримує вільну Білорусь, що Лукашенко – воєнний злочинець, що наші народи разом протистоять агресору. Вона каже, що білоруси дивляться на Україну з величезною надією і сприймають президента Зеленського як лідера не лише нашої країни, а й усього регіону.
П’яте представництво у світі
Місія демократичних сил Білорусі в Києві стане вже п’ятим таким представництвом у світі. Подібні місії вже працюють у Брюсселі, Естонії, Чехії, Італії. Зараз відкривається представництво в Португалії. І ось настала черга України – країни, яка стала другим домом для тисяч білорусів.
Практичні питання білоруської діаспори
Минулого тижня я розмовляла з Олександром, білоруським програмістом, який живе в Києві вже три роки. Він розповів про безліч бюрократичних проблем, з якими стикаються його співвітчизники. Протерміновані паспорти, які неможливо оновити. Питання зі статусом для тих, хто служив у наших Силах оборони. Ситуація з білоруськими дітьми, народженими в Україні.
Саме ці практичні питання Тихановська планує обговорити під час візиту. Це не просто політична заява, це реальна допомога тисячам людей. Уявіть собі білоруського захисника, який пройшов службу в українській армії і тепер не може врегулювати свій статус. Або молоду маму з Мінська, чия донька народилася в Києві і потребує документів.
Спільні проєкти та співпраця
Під час візиту планується обговорити спільні проєкти. Як білоруси можуть допомогти у відбудові України? Тихановська також пропонує координацію в інформаційній політиці, у боротьбі з російською пропагандою. Це важливо, адже обидві наші країни стали об’єктами масових дезінформаційних кампаній.
Лідерка білоруської опозиції сподівається зустрітися з Верховною Радою, з діаспорою, з добровольцями та волонтерами. Кожна така зустріч – це не просто протокольний захід. Це можливість почути живі голоси, зрозуміти реальні потреби, налагодити співпрацю.
Зміцнення стосунків
Нещодавно в Вільнюсі відбулася перша офіційна зустріч Тихановської з президентом Зеленським. Це був важливий крок до зміцнення стосунків між українцями та білоруськими демократичними силами. І тепер цей зв’язок стає ще міцнішим.
Світлана закликала білорусів 25 березня, у День волі, виходити на вулиці з прапорами обох країн – Білорусі та України. Цей жест символізує наші спільні прагнення, нашу спільну боротьбу за свободу. Я впевнена, що в Києві багато хто підтримає цю акцію.
Символи солідарності
Ходячи останніми днями Хрещатиком, я помітила більше бело-червоно-білих прапорів у вікнах. Це історичний прапор вільної Білорусі, який став символом опозиції до режиму Лукашенка. Кожен такий прапор – це маленький акт солідарності, це наша відповідь тим, хто намагається знищити прагнення до свободи.
Відкриття Місії демократичних сил Білорусі в Києві – це більше, ніж політична подія. Це визнання того, що наші долі переплетені. Що боротьба за вільну Україну і боротьба за вільну Білорусь – це частини однієї великої битви за майбутнє нашого регіону.
Чекаю на цей візит з надією. Надією на те, що наша співпраця стане ще міцнішою. Що тисячі білорусів, які знайшли притулок у Києві, отримають необхідну підтримку. І що колись ми разом будемо святкувати перемогу свободи над тиранією.
