З початку повномасштабного вторгнення Росії український кіберпростір став одним із головних фронтів протистояння. Наш журналіст з’ясував, як змінилися підходи фахівців з кібербезпеки за цей час та які нові інструменти впроваджуються для захисту критичної інфраструктури.
Масштабні кібератаки на українські державні установи та бізнес почалися задовго до 24 лютого 2022 року. Проте саме з початком повномасштабної війни вони набули системного та скоординованого характеру.
За даними Державної служби спеціального зв’язку, кількість кібератак на українські об’єкти зросла втричі порівняно з довоєнним періодом, – повідомив Олександр Потій, заступник голови ДССЗЗІ, під час останнього брифінгу.
Найбільш вразливими залишаються об’єкти енергетики, транспорту та державного управління. Саме ці сфери потребують особливої уваги та захисту.
Нові підходи до кібербезпеки
Українські фахівці з кібербезпеки швидко адаптувалися до нових умов. Проактивний підхід став основою сучасної стратегії захисту.
Ми перейшли від реактивного реагування до попередження загроз. Це принципово інша філософія роботи, – пояснює Віталій Лисенко, керівник департаменту кібербезпеки IT-компанії “Щит”.
Ключові зміни в роботі українських фахівців:
– Впровадження систем раннього виявлення загроз
– Створення ізольованих резервних систем для критичної інфраструктури
– Посилена співпраця державного та приватного секторів
– Активне використання штучного інтелекту для моніторингу мереж
– Регулярні кібернавчання персоналу всіх рівнів
За словами експертів, саме швидкість реагування стала вирішальним фактором у протидії більшості кібератак.
Міжнародна підтримка та технології
Допомога західних партнерів суттєво посилила український кіберзахист. В Києві минулого тижня відкрився Центр кіберстійкості, створений за підтримки ЄС та США.
Нові технологічні рішення дозволяють нам виявляти потенційні атаки на ранніх стадіях і оперативно реагувати, – зазначила Марина Ковальчук, керівниця новоствореного центру.
Україна отримала доступ до передових інструментів кіберзахисту:
– Системи виявлення вторгнень нового покоління
– Розширені можливості аналітики великих даних
– Рішення для захисту від DDoS-атак підвищеної потужності
– Технології блокчейн для захисту критично важливої інформації
Важливу роль відіграє також навчання спеціалістів. За останній рік понад 3000 українських фахівців пройшли спеціалізоване навчання з кібербезпеки за програмами НАТО та ЄС.
Людський фактор залишається вирішальним
Незважаючи на технологічний прогрес, саме людський фактор часто стає слабкою ланкою кіберзахисту. Фішингові атаки залишаються найпоширенішим методом проникнення в системи.
Російські хакери активно використовують соціальну інженерію. Наші громадяни повинні бути особливо пильними до підозрілих повідомлень, – попереджає Дмитро Кравченко, експерт Центру протидії дезінформації.
В умовах постійної загрози українські компанії запровадили нові стандарти кібергігієни:
– Обов’язкова двофакторна автентифікація для всіх систем
– Регулярна зміна паролів та використання менеджерів паролів
– Шифрування всіх важливих комунікацій
– Щотижневі тренінги з розпізнавання фішингових атак
Особливу увагу приділяють захисту особистих даних звичайних громадян. В умовах війни витік персональної інформації може становити загрозу не лише для кіберпростору, але й для фізичної безпеки.
Перспективи кібербезпеки в Україні
Експерти прогнозують подальшу еволюцію кібератак та методів захисту. Україна фактично стала випробувальним полігоном сучасної кібервійни.
Досвід, який ми отримуємо зараз, безцінний не лише для нас, але й для всієї світової спільноти, – зазначає Олена Сергієнко, директорка Інституту кібербезпеки.
У найближчій перспективі українські фахівці зосередяться на:
– Розвитку власних технологій кіберзахисту
– Створенні національної системи виявлення та блокування загроз
– Посиленні захисту критичної інфраструктури
– Розбудові експертного потенціалу у сфері кіберрозвідки
Кібербезпека стала невід’ємною частиною національної безпеки України. Підготовка фахівців у цій галузі тепер є стратегічним пріоритетом держави.
Із власного досвіду роботи над матеріалами про кібербезпеку можу зазначити, що рівень обізнаності українців щодо кіберзагроз значно зріс. Люди почали серйозніше ставитися до захисту своїх даних та пристроїв. Це помітно навіть у повсякденному спілкуванні – тепер кияни часто цікавляться захищеністю мереж Wi-Fi у громадських місцях та перевіряють безпеку додатків перед встановленням.
Українська кібербезпека продовжує розвиватися та зміцнюватися, незважаючи на постійний тиск та нові виклики. Досвід, отриманий у цьому протистоянні, стане основою для розбудови стійкої системи захисту в майбутньому.
