Український фестиваль ігор 2025 встановлює рекорд з 488 презентаціями
Учора завершився наймасштабніший за всю історію Український фестиваль ігор, що проходив на території ВДНГ упродовж п’яти днів. Цього року захід зібрав понад 15 тисяч відвідувачів, а кількість представлених ігрових проєктів сягнула рекордних 488. Це вдвічі більше, ніж минулого року.
Побувавши в епіцентрі цієї події, я була вражена розмаїттям та якістю представлених робіт. Український геймдев демонструє вражаючі темпи розвитку, незважаючи на всі складнощі воєнного часу. Павільйон №3, де розташувалася основна експозиція, перетворився на справжній вулик творчості та інновацій.
«Ми не очікували такого ажіотажу. Реєстрація проєктів завершилася за два тижні до дедлайну через рекордну кількість заявок», – поділився Олег Данченко, головний організатор фестивалю.
Дитяча програма
Особливістю цьогорічного фестивалю стала розширена дитяча програма. Щодня в спеціальній зоні Kids Game Zone проводилися майстер-класи з базового програмування та гейм-дизайну для дітей від 8 років. Спостерігаючи за маленькими учасниками, які створювали свої перші ігрові рівні, я відчула справжнє натхнення.
«Мій син вперше спробував програмувати. Він у захваті і тепер мріє стати розробником ігор», – розповіла мені Марина Коваленко, мама 10-річного Данила з Подільського району.
Видатні проєкти
Серед найпомітніших проєктів – постапокаліптична RPG «Руїни Світанку» від київської студії Horizon Games, яка отримала гран-прі фестивалю та грант у розмірі 500 тисяч гривень на подальший розвиток. Гра вражає не лише візуальним стилем, але й глибоким сюжетом, що переосмислює українську історію та культуру.
«Ми працювали над грою три роки. У ній ми намагаємося показати, як люди знаходять сили відбудовувати світ після катастрофи», – пояснив Андрій Степаненко, креативний директор проєкту.
Інді-розробники
Не менш цікавою була й експозиція інді-розробників. У невеликому, але затишному просторі між павільйонами розмістилися понад 200 незалежних проєктів. Тут можна було побачити все: від простих мобільних головоломок до амбітних експериментальних концепцій.
Віталій Кравчук, розробник з Львівщини, представив гру «Козацька Варта» – стратегію в реальному часі, засновану на українському фольклорі. «Для мене це перший серйозний проєкт. Я розробляв його самотужки два роки, паралельно працюючи на основній роботі», – розповів він.
Освітня складова фестивалю
Під час фестивалю відбулося понад 50 лекцій та майстер-класів від провідних експертів галузі. Особливу увагу привернула панельна дискусія «Майбутнє українського геймдеву в глобальному контексті» за участі представників Epic Games та Ubisoft.
«Українські розробники мають унікальний погляд та наративний стиль, який зараз дуже цінується на глобальному ринку», – відзначив Марк Рейнольдс, представник Epic Games.
Освітні ініціативи
Значну частину фестивалю було присвячено освітнім ініціативам. Представники п’яти київських вишів презентували програми з гейм-дизайну та розробки ігор, а понад 30 IT-компаній проводили співбесіди безпосередньо на фестивалі.
«Цього року ми сформували 120 вакансій спеціально для учасників фестивалю. Українські таланти – це наше головне багатство», – поділилася Олена Петренко, HR-директор GameLoft Ukraine.
VR-технології
Окрема зона була виділена під VR-технології. Тут відвідувачі могли випробувати понад 20 проєктів у віртуальній реальності, від освітніх симуляторів до інноваційних ігрових концепцій. Найбільшу чергу я помітила біля стенду з VR-реконструкцією історичного Києва – проєкту, що дозволяє «прогулятися» вулицями міста різних епох.
«Ми використали архівні матеріали та консультувалися з істориками, щоб максимально точно відтворити Київ різних століть», – розповів Максим Шевченко, керівник проєкту «Віртуальний Київ».
Підсумки фестивалю
Фестиваль завершився масштабним ґеймджемом, під час якого 50 команд за 48 годин створювали ігри на тему «Відродження». Переможцем стала команда студентів КПІ з проєктом «Насіння Надії».
За словами організаторів, наступного року фестиваль планують зробити міжнародним та залучити представників ігрової індустрії з усієї Європи.
«Український фестиваль ігор стає не просто галузевою подією, а справжньою культурною візитівкою України», – підсумував Олег Данченко.
Покидаючи ВДНГ, я відчувала гордість за наших розробників, які навіть у найскладніших умовах продовжують творити, дивувати і надихати. Український геймдев впевнено заявляє про себе, і це лише початок великого шляху.
