Мабуть, кожен киянин, який шукав роботу останнім часом, стикався з проханням надати копію військового квитка. Питання військового обліку стало особливо актуальним в умовах воєнного стану, і багато хто губиться у вимогах законодавства. Що каже закон і чи справді роботодавець має право відмовити у працевлаштуванні без військового квитка? Розбираємося разом.
Під час прогулянки Хрещатиком минулого тижня помітила, як молодий чоловік розчаровано виходив з офісної будівлі. Розговорившись, дізналася, що Тарасу відмовили у роботі через відсутність військового квитка. “Мені пояснили, що це обов’язкова вимога. Але я навіть не знав, як правильно стати на військовий облік після переїзду до Києва”, — поділився він.
Історія Тараса — не поодинокий випадок. Багато киян зараз стикаються з подібними проблемами, особливо внутрішньо переміщені особи, які переїхали до столиці після початку повномасштабного вторгнення.
Що каже законодавство
Згідно з Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу”, громадяни призовного віку та військовозобов’язані дійсно повинні мати документи військового обліку. Для чоловіків це військовий квиток або тимчасове посвідчення, для жінок, які перебувають на військовому обліку, — військово-облікові документи.
Олександр Петренко, юрист київської громадської організації “Захист прав громадян”, пояснює: “При прийомі на роботу роботодавець зобов’язаний перевірити у громадян наявність військово-облікових документів. Це не його забаганка, а вимога закону”.
Однак важливо розуміти: відсутність військового квитка не може бути підставою для відмови у працевлаштуванні. Роботодавець має право вимагати оформлення військового обліку вже після прийняття на роботу.
Досвід київських підприємств
У популярній мережі супермаркетів на Позняках до цього питання підходять практично. “Ми приймаємо людей без військового квитка, але даємо тиждень на оформлення документів”, — розповідає Марина Коваленко, HR-менеджер компанії.
А от у будівельній компанії на Печерську правила суворіші. “Ми працюємо з державними замовленнями, тому вимоги до документів максимально жорсткі”, — пояснює Андрій Сидоренко, керівник відділу персоналу.
Як стати на військовий облік у Києві
Якщо ви киянин і досі не маєте військового квитка або переїхали до столиці нещодавно, варто якнайшвидше вирішити це питання.
Для постановки на військовий облік потрібно звернутися до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за місцем реєстрації або фактичного проживання. У Києві працює 10 таких центрів, по одному в кожному районі.
Для оформлення потрібні:
- Паспорт громадянина України
- Ідентифікаційний код
- Документи про освіту
- Довідка з місця роботи (за наявності)
- Фотографії 3×4 см
“Процедура зазвичай займає один-два дні, залежно від завантаженості центру”, — розповідає Віктор Савчук, працівник одного з київських ТЦК та СП.
Відповідальність роботодавця і працівника
За порушення законодавства про військовий облік передбачена адміністративна відповідальність. Штрафи для громадян становлять від 510 до 850 гривень, а для посадових осіб підприємств — від 1700 до 2550 гривень.
Ольга Довженко, інспекторка Управління з питань праці КМДА, наголошує: “Під час перевірок ми часто виявляємо порушення щодо військового обліку. Роботодавці не завжди розуміють свою відповідальність у цьому питанні”.
Ситуація з ВПО у Києві
Внутрішньо переміщені особи, які проживають у Києві, мають особливі умови для постановки на військовий облік. Їм необхідно надати довідку ВПО та звернутися до ТЦК та СП за місцем фактичного проживання.
“Я переїхав до Києва з Харкова і спочатку думав, що буде багато бюрократії. Але в ТЦК мені пішли назустріч і оформили документи за один день”, — ділиться досвідом Сергій, який зараз працює в IT-компанії на Лівому березі.
Київ, як столиця, завжди був прикладом для інших міст у багатьох питаннях. І в умовах воєнного стану столичні роботодавці та працівники знаходять компромісні рішення, які дозволяють дотримуватися законодавства і водночас зберігати гнучкість ринку праці.
Питання військового обліку — не просто формальність, а важлива частина нашої громадянської відповідальності. Особливо зараз, коли кожен має робити свій внесок у спільну безпеку і оборону.
