Київське життя все більше переходить у цифровий вимір. Додаток “Дія”, електронні квитки в метро, сервіси для запису до лікаря – усе це вже стало звичною частиною нашого повсякдення. Але разом із розвитком технологій зростає й кількість фейків про них. Як дезінформація впливає на життя киян та розвиток цифрових послуг?
Минулого тижня я зустріла Марину біля ЦНАПу на Печерську. 62-річна пенсіонерка відмовилась встановлювати “Дія”, бо “там всі дані передають росіянам”. Звідки ця інформація? З відео у Телеграм-каналі, яке їй переслав сусід.
“Я хотіла спростити собі життя, але тепер боюся. Краще постою в черзі, ніж мої дані потраплять не туди”, – ділиться жінка, міцно тримаючи паперову папку з документами.
Історія Марини – не поодинокий випадок. За даними Міністерства цифрової трансформації, близько 30% українців, які не користуються електронними послугами, називають саме недовіру головною причиною.
Звідки беруться фейки про цифрові сервіси?
“Дезінформація про цифрові послуги має кілька джерел”, – пояснює Олексій Дорошенко, експерт Центру протидії дезінформації. “Перше – це цілеспрямовані інформаційні атаки з боку Росії. Друге – внутрішній спротив змінам. І третє – елементарна цифрова необізнаність”.
На вулиці Хрещатик я поспілкувалась із Сергієм Тимошенком, IT-спеціалістом, який допомагає літнім людям освоювати смартфони.
“Найчастіше чую, що ‘Дія’ – це стеження за громадянами. Або що електронний підпис можуть викрасти і оформити на тебе кредит. Ці страхи підсилюються тим, що люди не розуміють, як працюють технології”, – каже Сергій.
Як фейки змінюють роботу сервісів у Києві
Віталій Кличко нещодавно на брифінгу зазначив, що міська влада змушена була змінити стратегію впровадження електронного квитка через хвилю дезінформації.
“Ми додали офлайн-опції, можливість купувати квитки в касах та зберегли паперові квитанції. Це сповільнило процес, але було необхідним, щоб не втратити довіру киян”, – йшлося у заяві.
У районній поліклініці на Оболоні медсестра Ірина Петрівна розповідає, що після запуску електронної черги їм довелося повернути і паперовий запис.
“Багато пацієнтів, особливо старшого віку, відмовлялись користуватись електронною системою. Боялись, що їхні медичні дані ‘зіллють’. Тепер працюємо у двох режимах, що створює додаткове навантаження”, – зізнається вона.
Як кияни борються з фейками
На Подолі, у коворкінгу Digital Space, проходять безкоштовні курси цифрової грамотності. Засновниця проєкту Олена Коваленко говорить, що ідея виникла після того, як її бабуся стала жертвою фішингової атаки.
“Ми навчаємо людей розпізнавати фейки, безпечно користуватися цифровими сервісами та перевіряти інформацію. За півроку через наші курси пройшло понад 500 киян різного віку”, – розповідає Олена.
Цікаву ініціативу запустила і Київська міська державна адміністрація – проєкт “Цифрові амбасадори”. У кожному районі міста є волонтери, які допомагають людям розібратися з електронними сервісами та розвінчують поширені міфи.
“Минулого місяця ми допомогли встановити ‘Дію’ майже 200 киянам старшого віку. Коли люди бачать реальну користь і розуміють, як захищені їхні дані, страхи відступають”, – ділиться досвідом Тарас, цифровий амбасадор Святошинського району.
Як перевіряти інформацію про цифрові послуги
“Найпростіший спосіб перевірки – офіційні джерела”, – рекомендує Марія Коваль, представниця проєкту “Детектор медіа”. “Сайт Мінцифри, офіційні сторінки сервісів, гаряча лінія підтримки – усе це допоможе отримати достовірну інформацію”.
Ось кілька порад, які допоможуть не потрапити на гачок фейків:
1. Перевіряйте новини про цифрові сервіси на офіційних ресурсах.
2. Не довіряйте повідомленням, які викликають сильні емоції страху чи обурення.
3. Звертайте увагу на джерело інформації – чи це відомий медіаресурс із репутацією.
4. Запитуйте у консультантів сервісів, якщо маєте сумніви.
Майбутнє цифрових послуг у Києві
Незважаючи на виклики, Київ продовжує цифрову трансформацію. За даними КМДА, вже понад 60% киян користуються електронними послугами, і ця цифра зростає.
“Фейки створюють перешкоди, але не зупиняють прогрес”, – вважає Дмитро Кулеба, керівник ІТ-департаменту КМДА. “Ми адаптуємо наші підходи, більше працюємо з інформуванням громадян. Важливо не просто запроваджувати технології, а й розказувати людям, як вони працюють”.
На Контрактовій площі я зустріла Миколу Івановича, 75-річного киянина, який нещодавно освоїв “Дію”.
“Я був проти всіх цих новинок. Але онук показав, скільки часу це економить. Тепер я замовляю ліки через додаток, записуюсь до лікарів і навіть комуналку сплачую. Головне – не боятися і пробувати”, – посміхається чоловік.
Історія Миколи Івановича – це свідчення того, що інформаційні бар’єри можна подолати. Кожен подібний приклад – маленька перемога у великій битві з дезінформацією.
Щоб цифрова трансформація Києва була успішною, потрібні зусилля всіх: влади, медіа, технологічних компаній і самих киян. І головне – критичне мислення та перевірка інформації, яка вам надходить.
