Вчора на вулиці Грушевського було незвично тихо. Біля парламенту не юрмилися активісти, хоча саме там з’явився документ, що може змінити долі тисяч молодих киян. Група народних депутатів зареєструвала законопроєкт, який дозволить чоловікам віком до 22 років виїжджати за кордон під час воєнного стану.
Ранок у столичній кав’ярні “Світ кави” на Хрещатику. Двадцятирічний Максим перегортає новини в телефоні. “Я вже другий рік навчання пропускаю. Мав їхати на магістратуру до Варшави,” – ділиться хлопець, помішуючи латте. Його історія – одна з багатьох у нашому місті.
Нова законодавча ініціатива викликала жваве обговорення серед киян. За даними Київського міського центру зайнятості, майже 14 тисяч молодих чоловіків віком 18-22 роки перебувають у столиці в пошуках роботи чи на обліку в службі зайнятості.
Що пропонує законопроєкт?
Згідно з документом, чоловіки до 22 років зможуть тимчасово покидати Україну під час дії воєнного стану. Це стосуватиметься осіб, які не перебувають на військовому обліку та не мають бойового досвіду.
“Ініціатива спрямована на те, щоб дати можливість молоді отримати якісну освіту за кордоном і повернутися з новими знаннями та навичками”, – пояснює співавтор законопроєкту.
Для киян це особливо актуально. Столиця завжди була освітнім центром, але водночас тут найбільша кількість молоді, яка прагне навчатися в європейських вишах.
Реакція в місті
На Майдані Незалежності зустрічаю Наталію Петренко, викладачку одного з київських вишів. “Маємо розуміти: освіта – це теж інвестиція в майбутнє країни. Мої студенти хочуть вчитися, а не просто втекти”, – говорить вона, поправляючи окуляри.
У Київській міській адміністрації поки утримуються від коментарів, але представник департаменту освіти неофіційно визнає: “Якщо молодь поїде і повернеться з якісною освітою – це плюс для столиці. Але є ризик, що багато хто не захоче повертатися”.
Опитування, проведене серед відвідувачів ТРЦ “Ocean Plaza”, показало: 65% киян підтримують можливість виїзду молоді на навчання, 25% категорично проти, решта не визначилися.
Голоси з обох боків
На Подолі, в коворкінгу “Creative Quarter”, зустрічаю Андрія, ІТ-спеціаліста. “Якщо ти можеш бути корисним країні своїм інтелектом – чому ні? Я б поїхав на стажування і повернувся з досвідом, який зараз неможливо отримати тут”, – розмірковує він.
А от у парку Шевченка літній чоловік категорично не згоден: “Мій онук на фронті, а хтось буде розважатися за кордоном? Несправедливо”.
Психологиня Олена Мартиненко з Київського центру соціальних служб пояснює: “Молоді люди переживають внутрішній конфлікт. Вони відчувають провину, якщо думають про виїзд, але водночас бачать, як зупиняється їхній професійний розвиток”.
Вплив на столицю
За прогнозами Київського економічного інституту, якщо законопроєкт ухвалять, близько 40% молодих чоловіків відповідного віку можуть скористатися можливістю виїхати на навчання.
Для ринку праці столиці це означатиме тимчасовий відтік молодих кадрів. “Ми вже відчуваємо дефіцит у певних сферах, особливо в ІТ та креативних індустріях”, – коментує представник Київської торгово-промислової палати.
Водночас директорка агенції працевлаштування “Київ Персонал” Ірина Ковальчук зазначає: “Якщо молодь повертатиметься з міжнародним досвідом, це збагатить наш ринок праці. Але багато залежить від умов, які будуть створені для повернення”.
Що думають батьки?
У затишному дворику на Оболоні зустрічаю Світлану, маму 19-річного Дениса. “Син мріяв про архітектурну освіту в Польщі. Тепер сидить вдома, працює віддалено на польську компанію, але це не те, чого він хотів”, – розповідає жінка.
За даними опитування батьківської спільноти київських вишів, 72% батьків підтримують ідею дозволити своїм синам навчатися за кордоном під час воєнного стану.
Що далі?
Законопроєкт ще чекає розгляду у комітетах Верховної Ради. Експерти прогнозують гарячі дебати. Тим часом у столичних військкоматах до ініціативи ставляться стримано, наголошуючи на важливості військового обліку для всіх призовників.
Поки політики сперечаються, кияни обговорюють можливі зміни. На Поштовій площі дивлюсь на Дніпро і думаю: чи стане цей законопроєкт мостом у майбутнє для молоді, чи розділить суспільство ще більше?
Можливо, відповідь криється в балансі між потребами держави у час війни та правом молоді на розвиток. Київ, як завжди, стане лакмусовим папірцем суспільних настроїв щодо цього непростого питання.
