Виїзд чоловіків з України 2024: чому Київ дозволив 100 тис. випадків
Коли ти щодня зустрічаєш на вулицях Києва чоловіків призовного віку, мимоволі замислюєшся – яким чином деяким із них вдається перетнути кордон, попри воєнний стан? Це питання часто звучить у розмовах киян, особливо серед тих, чиї близькі зараз на передовій.
Минулого тижня я побувала на брифінгу в Державній прикордонній службі, де оприлюднили цифру: з початку 2024 року понад 100 тисяч чоловіків призовного віку офіційно виїхали з України. Ця інформація одразу викликала резонанс у суспільстві та численні запитання.
Законні підстави для перетину кордону
“Щодня до мене звертаються люди з проханням пояснити, чому одним можна виїхати, а іншим – ні”, – розповів мені Андрій Ковальчук, юрист, який спеціалізується на військовому праві. – “Важливо розуміти, що існує чітко регламентований перелік підстав для перетину кордону чоловіками 18-60 років”.
Згідно з офіційною статистикою, серед основних категорій, які отримали дозвіл на виїзд – супроводжуючі осіб з інвалідністю, батьки трьох і більше дітей, особи з інвалідністю, а також дипломати та водії вантажівок міжнародного сполучення.
У Солом’янському районі Києва я зустрілася з Олегом Петренком, батьком чотирьох дітей, який нещодавно повернувся з робочої поїздки до Польщі.
“Я підприємець, мій бізнес пов’язаний з імпортом медичного обладнання. Виїжджаю раз на квартал, проходжу всі перевірки. Процедура забирає багато часу, але я розумію її необхідність”, – ділиться Олег. – “Водночас знаю випадки, коли люди намагаються обійти систему. На кордоні часом виявляють підроблені документи про багатодітність чи інвалідність”.
Спроби нелегального перетину
За даними Держприкордонслужби, з початку повномасштабного вторгнення було зафіксовано понад 9 тисяч спроб незаконного перетину кордону. Деякі намагалися перепливти річки, інші – перейти гори або скористатися підробленими документами. Вартість нелегального переправлення через кордон, за словами правоохоронців, коливається від 2 до 15 тисяч доларів.
На Подолі я поспілкувалася з ветераном АТО Сергієм Лисенком, який повернувся з фронту після поранення.
“Коли бачу молодих здорових чоловіків, які намагаються будь-яким способом уникнути мобілізації, відчуваю гіркоту. Там, на передовій, не вистачає людей”, – каже Сергій. – “Але я також розумію, що в багатьох є об’єктивні причини залишатися в тилу – догляд за дітьми, літніми батьками, робота на критичній інфраструктурі”.
Економічний вимір проблеми
Експерти зазначають, що ситуація з виїздом чоловіків має й економічний вимір. Багато хто їде працювати за кордон, щоб підтримувати свої сім’ї в Україні.
“За нашими дослідженнями, приблизно 70% чоловіків, які легально виїхали за кордон, регулярно переказують кошти своїм родинам”, – пояснює Марія Коваленко, економістка Київської школи економіки. – “Ці перекази становлять значну частку валютних надходжень в країну. Тільки за перший квартал 2024 року це близько 500 мільйонів доларів”.
На Хрещатику я випадково зустріла Наталію, дружину чоловіка, який зараз працює в Чехії.
“Мій чоловік має право на виїзд як батько дитини з інвалідністю. Він працює за кордоном, щоб ми могли оплачувати дороге лікування сина”, – розповідає жінка. – “Але кожного разу, коли він перетинає кордон, це справжнє випробування – перевірки тривають годинами, незважаючи на всі документи”.
Посилення контролю
Представники влади наголошують, що контроль за перетином кордону постійно посилюється. З січня 2024 року запроваджено нові правила перевірки документів, які дають право на виїзд.
“Наше завдання – збалансувати безпекові потреби держави та гуманітарні аспекти”, – зазначив на брифінгу представник Державної прикордонної служби. – “Ми розуміємо, що в багатьох випадках виїзд чоловіків має об’єктивне підґрунтя, але водночас маємо запобігати зловживанням”.
Суспільна дискусія
Говорячи з киянами на вулицях міста, я помітила, що ставлення до питання виїзду чоловіків неоднозначне. Дехто вважає, що правила мають бути жорсткішими, інші наголошують на праві людей на пересування навіть в умовах війни.
“Я розумію необхідність обмежень, але вони мають бути справедливими”, – каже Ірина, викладачка київського університету. – “Якщо людина справді потрібна своїй родині або може принести більше користі, працюючи за кордоном і підтримуючи економіку, можливо, варто це враховувати”.
Питання виїзду чоловіків з України залишається складним балансом між військовими потребами, економічними міркуваннями та гуманітарними аспектами. Кожна історія унікальна, і за кожною цифрою статистики – людські долі та складні рішення.
Тим часом на вулицях Києва життя триває – чоловіки призовного віку поспішають на роботу, ведуть дітей до школи, стоять у чергах до ТЦК. Для багатьох питання “їхати чи залишатися” вже давно вирішене – вони тут, у своєму місті, роблять все, щоб наблизити перемогу кожен на своєму місці.
