Останні кілька років стали переломними для євроінтеграційного шляху України. Як журналістка, яка слідкує за змінами в житті нашої столиці та країни, я бачу, як прагнення до європейської спільноти трансформує наше місто та його мешканців. Сьогодні поговоримо про те, які вимоги висуває Європейський Союз до України та що нам потрібно зробити, щоб стати повноправним членом європейської родини.
Минулого літа я зустрілася з Мариною Петренко на Поштовій площі. Вона працює експерткою з питань європейської інтеграції та погодилася пояснити, які кроки Україні доведеться здійснити на шляху до ЄС.
“Шлях до Європейського Союзу — це марафон, а не спринт,” — сказала Марина, коли ми сіли в затишній кав’ярні з видом на Дніпро. “Україна вже пройшла перші важливі етапи: отримала статус кандидата та розпочала переговори про вступ. Але попереду — сім ключових вимог, які потрібно виконати”.
Сім ключових кроків до європейської мрії
За словами Марини, Європейська комісія визначила сім пріоритетних напрямків реформ:
1. Судова реформа. ЄС вимагає завершення оцінювання доброчесності кандидатів до Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. “Ця вимога — фундамент для всіх інших змін, адже без справедливого суду неможливо збудувати правову державу,” — пояснила експертка.
2. Боротьба з корупцією. Україна має продемонструвати ефективність антикорупційних органів, особливо Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
3. Деолігархізація. Закон про обмеження впливу олігархів має запрацювати на повну силу.
4. Боротьба з відмиванням грошей. Посилення контролю за фінансовими потоками та впровадження європейських стандартів фінансового моніторингу.
5. Захист прав національних меншин. Україна повинна гармонізувати законодавство відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії.
6. Законодавство про медіа. Необхідно привести медійне законодавство у відповідність до директиви ЄС про аудіовізуальні послуги.
7. Реформа конституційного суду. Забезпечення прозорості відбору суддів та їхньої доброчесності.
Від реформ до реальних змін
Наступного дня я поспілкувалася з Олексієм Гарбузом, юристом, який консультує українські бізнеси щодо європейських стандартів. Ми зустрілися в Маріїнському парку, де він часто проводить час із сім’єю на вихідних.
“Найважливіше — це не просто прийняти закони, а забезпечити їх працездатність,” — зазначив Олексій. “Наприклад, антикорупційна інфраструктура в Україні існує вже кілька років, але результати розслідувань щодо високопосадовців ми бачимо нечасто”.
За даними Європейської комісії, Україна вже досягла прогресу у 4 з 7 напрямків. Зокрема, певні зрушення помітні в судовій реформі, антикорупційній діяльності, медійному законодавстві та захисті прав нацменшин. Однак залишаються питання щодо деолігархізації, реформи конституційного суду та боротьби з відмиванням грошей.
Що відчувають звичайні кияни?
Щоб зрозуміти, як євроінтеграційні процеси сприймаються пересічними громадянами, я провела кілька днів, спілкуючись з людьми на Хрещатику, в Оболонському районі та на Подолі.
“Я вже бачу зміни у своєму повсякденному житті,” — розповіла Катерина, 45-річна вчителька з Оболоні. “У нашій школі впроваджуються європейські освітні стандарти, діти вивчають більше іноземних мов, а наші освітні програми стають гнучкішими”.
Андрій, 29-річний ІТ-спеціаліст, відзначив зміни в бізнес-середовищі: “Моя компанія вже працює за європейськими стандартами, ми маємо міжнародних клієнтів. Для нас євроінтеграція — це не просто політичне питання, а реальність, яка впливає на наші контракти та можливості”.
Проте є й скептично налаштовані кияни. Михайло, пенсіонер з Подолу, висловив сумніви: “Я бачу багато розмов про реформи, але чи дійсно вони змінять життя таких людей як я? Поки що ціни зростають, а пенсії — ні”.
Часові рамки та перспективи
Після розмов з експертами та пересічними киянами, я звернулася до офіційних джерел. У представництві ЄС в Україні зазначили, що конкретних строків вступу немає — все залежить від темпів виконання необхідних реформ.
“Історично процес вступу до ЄС займає від 4 до 10 років після початку переговорів,” — повідомили в представництві. “Але кожна країна має свій шлях. Для України визначальним фактором буде не швидкість, а якість реформ”.
Віце-прем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина нещодавно заявила, що Україна амбітно прагне завершити всі необхідні реформи до 2027 року, що могло б відкрити двері до повноправного членства наприкінці цього десятиліття.
Що відбувається зараз?
Учора я відвідала форум “Україна на шляху до ЄС”, що проходив у Українському домі. Там обговорювався поточний стан виконання вимог Європейського Союзу.
За словами Сергія Корсунського, дипломата та експерта з міжнародних відносин, найбільший прогрес Україна демонструє в секторальній інтеграції: “Ми вже фактично інтегровані до європейського енергетичного ринку, наші цифрові послуги відповідають європейським стандартам, а українські виробники активно освоюють ринок ЄС”.
Однак, як зауважила Оксана Сироїд, експертка з конституційного права, найскладнішими залишаються системні зміни: “Реформування судової системи та Конституційного Суду, деолігархізація — це зміна самої сутності системи, яка формувалася десятиліттями. Тому ці процеси потребують найбільше часу та зусиль”.
Що означає європейський шлях для киян?
Повертаючись додому після форуму, я зупинилася на Майдані Незалежності. Саме тут десять років тому почалася Революція Гідності, яка визначила європейський вибір України.
Для киян і всіх українців вступ до Європейського Союзу означає не просто дипломатичний статус. Це гарантії безпеки, економічні можливості, вищі соціальні стандарти та, найголовніше, остаточне підтвердження нашої належності до європейської родини народів.
Виконання семи вимог ЄС — це не просто бюрократичний процес. Це шлях до трансформації країни, яка стає справді європейською не лише географічно, а й за цінностями, стандартами та якістю життя.
І хоча попереду ще багато роботи, кожен крок на цьому шляху змінює нас, наше місто і нашу країну. А головне — наближає день, коли синьо-жовтий прапор гордо замайорить серед інших прапорів об’єднаної Європи.
