Визнання УПЦ МП частиною РПЦ: наслідки для Києва
Вчора зала Київської міської ради була переповнена. Представники релігійних громад, активісти та журналісти зібралися, щоб дізнатися про рішення, яке може змінити релігійну карту столиці. Депутати проголосували за звернення до Верховної Ради та Кабміну щодо визнання УПЦ МП структурною частиною Російської православної церкви. Що це означає для киян та десятків храмів у нашому місті?
Олександра Петренко, мати двох дітей з Подолу, розповідає: “Ми живемо поруч із церквою, яка належить до УПЦ МП. Після початку повномасштабного вторгнення стало незрозуміло, як ставитися до цього храму. Вони змінили таблички, прибрали згадку про Московський патріархат, але чи змінилась їхня суть?“
Саме на такі питання має відповісти нове рішення. Міська влада фактично визнала, що УПЦ МП є невід’ємною частиною російської церкви, яка відкрито підтримує агресію проти України.
Питання національної безпеки
“Це питання не лише релігії, а й національної безпеки”, – пояснює Андрій Ковальчук, експерт з релігієзнавства. “РПЦ є інструментом впливу кремля, і важливо розуміти, що зміна вивіски не означає зміну підпорядкування“.
Для Києва, міста з багатовіковою православною історією, це рішення має особливе значення. Наше місто стало колискою хрещення Русі, тут розташовані святині світового значення – Києво-Печерська та Почаївська лаври. І питання, кому належатимуть ці духовні центри, турбує багатьох киян.
Марина Литвиненко, вчителька історії з Оболоні, ділиться своїми міркуваннями: “Я виросла, відвідуючи Лавру. Для мене це місце сили та історії України. Коли усвідомлюєш, що духовенство там підпорядковується тій самій церкві, яка благословляє вбивство українців – це розриває серце”.
Храми Києва: питання власності
За даними управління культури КМДА, у Києві нараховується понад 40 храмів та монастирів УПЦ МП. Багато з них розташовані в історичних будівлях, які є комунальною або державною власністю. Тепер їхня доля під питанням.
“Це не про заборону віри чи переслідування вірян, – наголошує депутат Київради Денис Москаленко. – Це про прозорість та чесність. Якщо церква фактично керується з Москви, люди мають знати це, обираючи місце для молитви”.
Реакція вірян та громадськості
Рішення міської влади викликало різні реакції серед киян. На Михайлівській площі вже другий день відбуваються молебні на підтримку рішення, організовані вірянами Православної церкви України.
Водночас біля Києво-Печерської лаври зібралися віряни УПЦ МП. Надія Кравченко, пенсіонерка з Печерська, не приховує сліз: “Я 40 років ходжу до цього храму. Тут хрестили моїх дітей та онуків. Куди нам тепер іти? Ми ж українці, ми любимо свою країну”.
Релігієзнавці пояснюють, що для звичайних вірян перехід до Православної церкви України не змінить обрядів та традицій – богослужіння проводяться так само, а догмати віри ідентичні. Різниця лише в керівництві та геополітичній орієнтації.
“Багато парафій УПЦ МП вже перейшли до ПЦУ після початку вторгнення, і цей процес буде продовжуватися“, – прогнозує Ірина Горбаченко, релігієзнавиця з Київського національного університету.
Юридичні наслідки рішення
Важливо розуміти, що рішення Київради – це звернення до центральних органів влади, які мають юридичні повноваження для подальших дій. Проте сам факт підтримки такої ініціативи столицею має велике символічне значення.
“Коли Київ, духовний центр України, заявляє таку позицію – це сигнал для всієї країни”, – вважає історик Павло Мирненко.
Наступними кроками мають стати юридична оцінка статусу релігійної організації та вирішення майнових питань. Для багатьох храмів у центрі міста, які фактично є історичними пам’ятками, може змінитись користувач, але їхня сакральна функція збережеться.
Після вечірнього богослужіння у Володимирському соборі я зустріла родину переселенців з Донецька. “Ми втратили свій дім через війну, яку благословляє патріарх Кирил. Як ми можемо молитися в церкві, яка підпорядкована йому?” – запитує Віктор Романенко.
Це питання звучить у серцях багатьох киян. І схоже, що відповідь на нього стає все більш очевидною для нашого міста.
