ЄС обговорює використання російських активів для підтримки України
У затишній київській кав’ярні на Золотоворітській, де я часто працюю над матеріалами, сьогодні особлива атмосфера. Відвідувачі жваво обговорюють новини, які можуть суттєво вплинути на майбутнє України. Європейський Союз активно розглядає механізми використання заморожених російських активів для фінансової підтримки нашої країни.
“Це питання справедливості“, – каже мені Олексій, економіст з багаторічним досвідом. Ми зустрілися, щоб обговорити потенційні наслідки такого рішення для українців. “Росія має нести відповідальність за руйнування, яке спричинила. Використання їхніх заморожених активів – це логічний крок”.
Механізм використання заморожених коштів
За інформацією з дипломатичних джерел, європейські лідери розробляють правовий механізм, який дозволить направити заморожені російські кошти на відбудову України. Йдеться про суму близько 300 мільярдів євро, що зберігаються в європейських банках та фінансових установах.
Марина Петренко, експертка з міжнародного права, пояснює мені складність ситуації: “ЄС має розробити юридично бездоганний механізм. Поки що обговорюється використання відсотків від заморожених активів, а не самого капіталу. Це приблизно 3 мільярди євро щорічно”.
Прогулюючись Михайлівською площею, я зустрічаю групу студентів Київського національного університету. Вони саме завершили лекцію з міжнародної економіки і теж обговорюють цю тему.
“Для нас це не просто економічне питання, – каже Софія, студентка третього курсу. – Це питання справедливості. Моя родина з Харкова, і наш будинок було пошкоджено ракетою. Хто має платити за відбудову?”
Позиція українського уряду
Представники українського уряду неодноразово закликали міжнародних партнерів прискорити процес використання російських активів. За словами високопосадовців, ці кошти критично необхідні для відновлення інфраструктури, енергетичної системи та житлового фонду.
Між тим, в європейських столицях тривають гарячі дебати. Деякі країни, як-от Польща та країни Балтії, активно підтримують ініціативу. Інші, включаючи Німеччину та Францію, висловлюють стурбованість щодо можливих юридичних наслідків такого рішення.
Юридичні аспекти проблеми
“Треба розуміти, що це непростий процес з точки зору міжнародного права,” – пояснює Андрій Ковальчук, юрист-міжнародник, з яким я спілкуюся телефоном. “Але війна в Україні створила прецедент, який потребує нових правових рішень”.
На Майдані Незалежності, де я зупиняюся після зустрічей, життя вирує попри повітряні тривоги. Люди поспішають у своїх справах, але в розмовах відчувається надія, що міжнародна підтримка не зменшиться.
Олена Василівна, пенсіонерка, яка годує голубів біля монумента, ділиться своїми думками: “Я щодня дивлюся новини і молюся, щоб ці гроші дійшли до України. Моя внучка живе в Ірпені, їхній будинок пошкоджено. Їм потрібна допомога для відбудови”.
Перспективи відбудови
Економічні експерти оцінюють, що Україні необхідно близько 400 мільярдів доларів для повного відновлення після війни. Використання російських активів могло б стати суттєвим джерелом цих коштів.
Очікується, що остаточне рішення щодо механізму використання російських активів Європейський Союз ухвалить на одному з найближчих самітів. Україна тим часом продовжує наполягати, що агресор має оплатити завдані збитки.
Повертаючись до редакції по вулиці Хрещатик, я помічаю нові будівельні роботи – відновлюють фасад пошкодженої будівлі. Це наочне нагадування про масштаби руйнувань і про те, наскільки важливою є кожна гривня для відбудови.
Для мільйонів українців питання використання російських активів – це не абстрактна дипломатична дискусія, а конкретний крок до справедливості та відновлення життя після страшних руйнувань, які принесла російська агресія.
