Гендерний баланс у медіагалузі України
Уперше за історію моніторингу медіаринку України жінки домінують у всіх професійних категоріях галузі. Таку тенденцію зафіксували дослідники Інституту медіааналітики, які протягом 2023-2024 років вивчали гендерний баланс у вітчизняних медіа.
Ще п’ять років тому картина виглядала зовсім інакше. Жінки переважали лише серед репортерів та редакторів середньої ланки, тоді як керівні посади в більшості медіакомпаній обіймали чоловіки. Сьогодні ж понад 55% топменеджерів у медіа — це жінки, а серед головних редакторів їх частка сягнула 61%.
«Ми спостерігаємо справжню революцію в медіагалузі України», — розповідає Марина Кравчук, директорка Інституту медіааналітики. «Причини цього явища комплексні: від змін на ринку праці до трансформації суспільного сприйняття жіночого лідерства».
Трансформації в телеіндустрії
Особливо помітними зміни стали в телеіндустрії, де традиційно домінували чоловіки. Із 12 загальнонаціональних телеканалів, які потрапили до вибірки дослідження, сім очолюють саме жінки. У друкованих медіа показник ще вищий — 68% керівних посад.
Під час розмови з кореспонденткою Kyivnews.today Оксана Петренко, головна редакторка телеканалу «Київ», поділилася своїм баченням трансформацій: «За 15 років роботи в медіа я спостерігала, як поступово зникали невидимі бар’єри. Коли починала кар’єру, чула чимало сумнівів щодо здатності жінки керувати великими колективами. Сьогодні такі питання вже не виникають».
Вплив на контентну політику
Цікаво, що ґендерні зміни вплинули і на контентну політику. Дослідження показало, що редакції під жіночим керівництвом приділяють більше уваги соціальним темам, захисту прав людини та освітнім проєктам. Більшість із них запровадили гнучкий графік роботи та програми підтримки співробітниць із дітьми.
Тетяна Ковальчук, медіаекспертка та співзасновниця платформи «Медіадиверсифікація», вважає, що зростання представництва жінок у галузі позитивно впливає на якість українських медіа: «Різноманітність поглядів, досвіду та підходів збагачує контент. Важливо розуміти, що ми говоримо не про конкуренцію статей, а про баланс і взаємодоповнення».
Фактори змін у медіасередовищі
Важливим фактором змін став і військовий стан. Згідно з дослідженням, через мобілізацію чоловіків у багатьох редакціях відбулася природна ротація кадрів. Водночас саме жінки-журналістки продемонстрували неймовірну стійкість і здатність працювати в кризових умовах.
«Під час повітряних тривог у Києві наші журналістки не залишають ньюзрум, забезпечуючи безперервність інформування. Їхній професіоналізм вражає», — розповідає Віктор Шевченко, власник медіахолдингу, який об’єднує п’ять інформаційних ресурсів.
Виклики гендерної рівності
Проте дослідники зазначають: попри позитивні зміни в кадровому складі, залишається проблема нерівної оплати праці. У середньому жінки в українських медіа отримують на 17% менше, ніж чоловіки на аналогічних посадах. Найбільший розрив спостерігається на керівних позиціях технічних департаментів.
Приємно вразила частина дослідження, присвячена регіональним медіа. На Хрещатику зустрічаю Софію Мельник, головну редакторку полтавського інтернет-видання, яка приїхала до столиці на медіафорум: «У регіонах зміни відбуваються повільніше, але й там очевидний прогрес. У нашій редакції 70% колективу — це жінки різного віку, від 25 до 63 років».
Перспективи розвитку
За оцінками експертів, така динаміка збережеться і в найближчі роки. Цьому сприятимуть і освітні програми для жінок у медіа, зокрема, «Жіноче лідерство в журналістиці» та «Медіаментори», які охопили вже понад 600 учасниць із різних регіонів України.
Окремо варто відзначити зростання представництва жінок серед військових кореспондентів — професійної категорії, яка традиційно вважалася чоловічою. Сьогодні майже 40% акредитованих при Міністерстві оборони журналістів — це жінки.
Оцінюючи результати дослідження, президентка Національної асоціації медіа Людмила Давиденко зазначила: «Зміни в медіасередовищі відображають глобальні трансформації українського суспільства. Наше завдання — зберегти позитивну динаміку і подолати залишкові прояви дискримінації».
Тож ми стаємо свідками справжньої ґендерної революції у вітчизняних медіа, яка неодмінно вплине на якість та різноманітність контенту. І найголовніше — ці зміни відбуваються природно, відповідно до запитів сучасного суспільства.
