Злочини Росії проти журналістів: росіянам висунули підозри

Романенко Олена
Автор:
Романенко Олена - Редакторка рубрики «Життя Києва»
3 хв читання

Злочини Росії проти журналістів: росіянам висунули підозри

Росіянам повідомили про 17 підозр за злочини, скоєні проти українських журналістів з початку повномасштабного вторгнення. Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора, підкреслюючи, що від дій російської армії постраждали як українські, так і міжнародні представники медіа.

За словами прокурорів, зафіксовано понад 130 випадків злочинів проти журналістів та медіа. Серед цих порушень — вбивства, катування, незаконне позбавлення волі та обстріли представників преси.

“Журналісти виконують надзвичайно важливу місію — доносять правду про війну в Україні до світової спільноти, часто ризикуючи власним життям”, — зазначила речниця Офісу Генерального прокурора Ірина Венедіктова під час брифінгу.

Статистика постраждалих

Згідно з офіційними даними, з початку повномасштабного вторгнення в Україні загинуло 67 українських та іноземних журналістів, ще понад 80 отримали поранення різного ступеня важкості.

Міжнародні організації, зокрема “Репортери без кордонів”, визнали дії Росії проти представників медіа воєнними злочинами та систематичними порушеннями міжнародного права.

Свідчення постраждалих

Олександр Марченко, журналіст з Харкова, який пережив полон, розповів мені під час нашої зустрічі у київській кав’ярні на Хрещатику: “У полоні мене тримали три місяці. Єдиною ‘провиною’ була моя професія. Щодня допитували, погрожували, змушували записувати пропагандистські відео”.

Випадок Олександра — не поодинокий. За даними Національної спілки журналістів України, 47 представників медіа перебували або досі перебувають у російському полоні, де піддаються тортурам та нелюдському поводженню.

Міжнародне розслідування

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі вже розпочав розслідування щодо російських злочинів проти журналістів в Україні. За попередньою оцінкою експертів, такі дії можуть кваліфікуватись як воєнні злочини та злочини проти людяності.

“Кожен випадок нападу на журналіста — це удар по праву суспільства знати правду”, — наголошує Марія Соколова, представниця Інституту масової інформації, з якою ми спілкувались під час медійного форуму в Українському домі минулого тижня.

Заходи реагування

Офіс Генерального прокурора запевнив, що продовжує документувати всі факти злочинів проти працівників медіа та співпрацює з міжнародними організаціями для забезпечення невідворотності покарання.

Разом з цим, Комітет захисту журналістів закликав світову спільноту посилити тиск на Росію та вимагати негайного звільнення всіх затриманих представників ЗМІ.

Підтримка для медійників

Для медійників в Україні створено спеціальну гарячу лінію підтримки, куди можна повідомляти про випадки порушення їхніх прав або погрози безпеці. Також організовано навчання з безпеки для журналістів, які працюють у прифронтових зонах.

Сьогодні, проходячи повз меморіал загиблим журналістам біля Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, я зупинилась, щоб прочитати імена колег, які віддали життя за правду. Їхній професійний подвиг і відданість нагадують нам про високу ціну свободи слова в умовах війни.

Поділитися цією статтею
Редакторка рубрики «Життя Києва»
Стежити:
Олена — журналістка з понад 7-річним досвідом, яка присвятила свою кар'єру висвітленню життя столиці. Вона глибоко знає, чим живуть кияни, і розповідає про важливі зміни в місті: транспортні рішення, культурні події, освітні ініціативи та історії людей, які творять Київ сьогодні. Її тексти вирізняються увагою до деталей та людяністю.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *